ЛР № 3. Дослідження відбивання світла за допомогою плоского дзеркала.



Світло в однорідному середовищі поширюється прямолінійно.
 Лінія, вздовж якої поширюється світло називають променем світла. Якщо під час падіння променя світла на межу розділу двох середовищ промінь змінює свій напрям, але залишається у даному середовищі, то таке явище називається відбиванням світла.
Кутом падіння є кут між променем, що падає, та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точку падіння променя.
Кутом відбивання є кут між відбитим променем та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точку падіння променя.
Розрізняють дифузне (або розсіяне) і дзеркальне відбивання. Дзеркальна поверхня відбиває світло в цілком певному напрямку. При дифузному відбиванні світло розсіюється в усіх напрямках.
Для дзеркального відбивання характерними є закони відбивання:
падаючий і відбитий промені лежать в одній площині з перпендикуляром, проведеним до відбиваючої поверхні в точці падіння;
кут падіння дорівнює куту відбивання.
Хід променів при відбиванні світла має властивість оборотності: якщо точковий об’єкт і його зображення поміняти місцями, то хід променів при цьому не зміниться, зміниться лише їхній напрям.
Зображення предмета у дзеркальній поверхні знаходиться на такій же відстані від дзеркала, як і сам предмет.
На лабораторній роботи ми повинні переконатися, що кут падіння променя на поверхню дзеркала дорівнює куту відбивання та відстань від дзеркала до предмета та його зображення в дзеркалі рівні.

Немає коментарів:

Дописати коментар