неділя, 16 травня 2021 р.

Відбувся тренінг вчителів фізики «Формування самоосвітньої компетентності учнів основної школи на засадах сталого розвитку»

 13 травня 2021 р. у Тернопільському ОКІППО на платформі онлайн-сервісу Google Meet відбувся тренінг вчителів фізики «Формування самоосвітньої компетентності учнів основної школи на засадах сталого розвитку». Мета заходу полягала в оволодінні учителями методикою навчання учнів питань сталого розвитку, формування готовності до роботи з учнівською молоддю для здійснення освіти та виховання на засадах сталого розвитку, сприяння формуванню ціннісного ставлення до людини і довкілля.

В ході заходу методист ТОКІППО Гайда В.Я. висвітлив сучасні інноваційні освітні підходи до створення умов для професійної самореалізації вчителя фізики, особливості створення ефективного освітнього середовища для формування самоосвітньої компетентності на засадах сталого розвитку. Грунтовно проаналізував освітню програму щодо її потенційних можливостей у реалізації ідей сталого розвитку на уроках фізики та у процесі реалізацій навчальних проектів.

Заступник директора ТОКІППО, кандидат географічних наук Вітенко І.М. детально зупинився на практичних аспектах реалізації ідей сталого розвитку в освітньому процесі на прикладі навчально-методичного ресурсу для педагогічних працівників з реалізації наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» та проаналізував «Поради для ледачих як врятувати світ», що містять прості рекомендації для натхнення на щодень, які кожен з нас може зробити на підтримку Цілей сталого розвитку - у власній оселі, у місцевій громаді, на роботі.

середа, 28 квітня 2021 р.

вівторок, 26 вересня 2017 р.

Даний ресурс сприятиме якісній підготовці учня до виконання лабораторної роботи. На сторінках розміщена:
      теоретична інформація щодо понять, які вивчаються. 
   детально описано алгоритм дій при дослідженні фізичних явищ та вимірюванні фізичних величин.
      наводяться приклади різноманітних досліджень.
      вкладені різноманітні відео-фрагменти досліджень та флеш-анімації.
Завершується кожен розділ on-line тестуванням із можливістю самоперевірки.

Навчальний фізичний експеримент як органічна складова методичної системи навчання фізики забезпечує формування в учнів необхідних практичних умінь, дослідницьких навичок та особистісного досвіду експериментальної діяльності. Завдяки цьому учні зможуть у межах набутих знань розв’язувати пізнавальні завдання засобами фізичного експерименту. У шкільному навчанні ця форма роботи реалізується завдяки демонстраційним і фронтальним експериментам, лабораторним роботам і короткотривалим дослідам, фізичному практикуму, навчальним проектам, позаурочним дослідам і спостереженням тощо.
Узагальнене експериментальне вміння має складну структуру, елементами якої є:
a) уміння планувати експеримент, тобто формулювати мету й гіпотезу дослідження, визначати експериментальний метод і давати йому обґрунтування, складати план досліду й визначати найкращі умови для його проведення, обирати оптимальні значення вимірюваних величин та умови спостережень, ураховуючи наявні експериментальні засоби;
б) уміння підготувати експеримент, тобто обирати необхідне обладнання й вимірювальні прилади, збирати дослідні установки чи моделі, раціонально розташовувати прилади, досягаючи безпечного проведення досліду;
в) уміння спостерігати, визначати мету й об’єкт спостереження, встановлювати характерні ознаки перебігу фізичних явищ і процесів, виділяти їхні суттєві ознаки;
г) уміння вимірювати фізичні величини, користуючись різними вимірювальними приладами, у тому числі й цифровими пристроями та комплексами, визначати ціну поділки шкали приладу, знімати покази приладу, у тому числі зчитувати покази цифрових приладів;
ґ) уміння обробляти результати експерименту, обчислювати значення величин (за необхідності абсолютну та відносну похибки вимірювань), складати таблиці одержаних даних, використовувати для цього комп’ютерне програмне забезпечення, готувати звіт про проведену роботу, записувати значення фізичних величин у стандартизованому вигляді тощо;
д) уміння інтерпретувати результати експерименту, описувати спостережувані явища й процеси, застосовуючи фізичну термінологію, фіксувати результати спостережень й експериментів у різних формах, оцінювати їх вірогідність, встановлювати функціональні залежності, будувати графіки, робити висновки на підставі попередньо сформульованих гіпотез.
Формування такого узагальненого експериментального вміння — процес довготривалий, який вимагає планомірної роботи вчителя й учнів упродовж усього навчання фізики в школі.
Перелічені в програмі демонстраційні досліди й лабораторні роботи є необхідними й достатніми щодо вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Проте залежно від умов і наявної матеріальної бази фізичного кабінету вчитель може замінювати окремі роботи або демонстраційні досліди рівноцінними, використовувати різні їхні можливі варіанти. Учитель може доповнювати цей перелік додатковими дослідами, короткочасними експериментальними завданнями, об’єднувати кілька робіт в одну залежно від обраного плану уроку.
Окремі лабораторні роботи можна виконувати вдома або як учнівські навчальні проекти, а також за умови відсутності обладнання за допомогою комп’ютерних віртуальних лабораторій. Разом з тим, модельний віртуальний експеримент має поєднуватися з реальними фізичними дослідами й не заміщувати їх.
Самостійне експериментування учнів, особливо в основній школі, необхідно розширювати позаурочними експериментами та спостереженнями, використовуючи найпростіше устаткування, інколи навіть саморобні або побутові прилади, дотримуючись правил безпеки життєдіяльності.
Залежно від виду, призначення та рівня складності лабораторної роботи окремі з них учитель може не оцінювати.

Оцінювання рівня оволодіння учнем узагальненими експериментальними уміннями та навичками здійснюється не лише за результатами виконання фронтальних лабораторних робіт, а й за іншими видами експериментальної діяльності (експериментальні завдання, домашні досліди й спостереження, навчальні проекти, конструювання, моделювання тощо), що дають змогу їх виявити. Тому якщо учень був відсутній на уроці, на якому виконувалась фронтальна лабораторна робота, відпрацьовувати її в позаурочний час не обов’язково. Головне, щоб упродовж вивчення розділу учень проявив свої експериментальні уміння й навички в інших видах роботи.